- понестися
- [понеисти/с'а]
-су/с'а, -се/с':а, -се/ц':а, -сеимо/с'а, -сеите/с'а, -су/ц':а; мин. поун'і/с':а, -неисла/с'а; нак. -си/с'а, -с'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
понестися
Смотреть что такое "понестися" в других словарях:
понестися — су/ся, се/шся, док. 1) Швидко, нестримно рушити в якомусь напрямку. || Піти швидкою, нестримною ходою, побігти. || Пуститися у швидкий танок. || Почати переміщатися силою вітру, течії. || у сполуч. зі сл. вітер. Сильно подути, повіяти. || перен.… … Український тлумачний словник
понестися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
полетіти — ечу/, ети/ш, док. 1) Почати пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Спрямувати кудись свій політ (про птахів, комах і т. ін.). || Почати переміщатися, пересуватися в просторі (про літаки, ракети і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
пошуміти — млю/, ми/ш; мн. пошумля/ть; док. 1) Шуміти якийсь час. 2) перен., розм. Помчатися, понестися з шумом. || Швидко побігти, поїхати … Український тлумачний словник
сунутися — I с унутися нуся, нешся, недок. 1) Іти, рухатися, пересуватися, перев. повільно або через силу. || Наближатися до кого , чого небудь; насуватися. || Відходити, відступати від кого , чого небудь. || Рухатися великою масою, безперервним потоком. || … Український тлумачний словник
